hydra онион Верхняя Салда Кодеиновый сироп Lean Purple Drank

Окей, давайте нарисуем картину. Я проснулся в своем обычном грязном притоне, с чувством головной боли и пустым кошельком. Закладки наркотиков снова стали моим затяжным ритуалом, и я знал, что сегодня нужно что-то особенное, чтобы уйти в свой наркотический рай. Залезая в карман своей старой куртки, я надеялся найти хоть что-то, что могло бы спасти меня от этого унылого дня. И тут я нашел их - крис кристаллы. Маленькие блестящие камешки, которые обещали мне улетное путешествие в иное измерение. Я знал, что сегодня мой день! Мой мозг был уже предвкушал эффекты наркотиков, и я решил начать с того, что никогда раньше не пробовал - крэк-кокаин. Купив его у местного дилера, я постоял на углу и нашел место, где мог бы поставиться. Пошло дело. Когда я поставился, мир развалился на кусочки. Мои глаза горели, а сердце бешено билось. Я оказался в ином измерении, где время не существовало и все было вечным космическим танцем. Я был свободен, но только на несколько минут. И тут я вспомнил, что у меня есть пруф доказательство своего существования - флакон с ЛСД-25. Открыв его, я начал задувать, образуя округлые радуги, которые танцевали перед моими глазами. Я был похож на безумного артиста, создающего прекрасные картины в воздухе. Но все хорошее когда-то заканчивается. Мой запас наркотиков истощился, и я оказался в пустоте. Я знал, что нужно что-то еще, что поможет мне уйти от этой реальности. Закладки наркотиков опять стали моей единственной надеждой. Я отправился на поиски своего следующего приключения и оказался в мрачном переулке, где местные гашишники торговали своим товаром. Я купил немного гаша, чтобы утопить свою боль и забыть о болезненной реальности. Так я и провел остаток дня, сидя перед компьютером и смотря корейские дорамы. Я ничего не понимал, но именно так я любил проводить время после поставки. Мир вокруг меня стал несуразным сном, и я чувствовал себя частью этого прекрасного безумия. Так прошел еще один день в моей жизни наркомана. Я был заложником своих же выборов, скитаясь по самым мрачным районам города в поисках наркотического призыва. Но мое путешествие только начиналось - я был готов идти до конца, чтобы почувствовать еще один миг наркотического экстаза.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!